Як за часiв турецької навали,
Iз України гнали в степ ясу.
Моїх дiвчат на ринках продавали,
В гаремах марнували їх красу.
Ридала Україна безталанна.
Смiявся хижо мiсяць-ятаган.
Тодi повстала горда Роксолана,
I склав життя до нiг їй Сулейман.
Приспів:
Роксолано, Роксолано,
Україну продають.
В рiднiм домi, в рiднiм домi
Яничари ростуть.
Роксолано, Роксолано,
Твоє iм’я, мов дзвiн.
Пiднiмає, пiднiмає
Мiй народ з колiн.
Вона оберiгала Україну
Вiд зла i рабства цiлих сорок лiт.
I цю її життя найвищу цiну
Забуть не смiє український рiд.
Цей образ iз далекого туману
До мене промiнцем надiї йде.
О, де ти, де ти, панно Роксолано?
Тебе так довго Україна жде.
Приспів
