Скільки літ снуєш по світі,
Все шукаєш місця гріті.
На ножах ти із добром,
Вічно швендяєш за злом.
За панів ти царювала,
На людей зверху плювала,
Що творила там хтозна
І до нас ти доповзла.
Приспів:
Ну й затята ж ти, пихо, усе звикла звисока.
Так задерла свого носа – не впізнати і зблизька.
Та дурні хай вважають, що вони є королі.
Лиш боляче за мудрих, що фальшивлять нагорі.
Трішки щипнеш кандидата,
Посміхнешся депутату,
Засідаєш в апаратах,
Якщо любиш, то багатих.
Більш з начальником ти ходиш,
Продавця теж не обходиш.
В держбезпеку подалась –
Невже й там ти віддалась?
Приспів
Скільки літ снуєш по світі,
Все шукаєш місця гріті.
На ножах ти із добром,
Вічно швендяєш за злом.
З кабінетів у палати
Людців ходиш ти вітати,
Та не в’яжеться з людьми.
Ой лягла би вже кістьми.
Приспів
