Кольорові візерунки, на віконному склі
І солодкі подарунки з терпким запахом зими.
Скрізь навколо біла казка, всі щасливі
Тільки ми загубили десь під снігом долі нашої сліди.
Ми стобою дві планети, що блукають вже давно
На орбіті свого щастя, та не знаємо де воно.
Феєрверками бажання, я у небо запущу
І тебе я вже ніколи, більше я не відпущу.
І ця зима, більше такої нема.
Більше не буде вона.
Нас розділяти зима.
По світу кидати.
Ти давай мені на згадку, декілька стареньких книг
І малюнки й акварелі на яких рожевий сніг.
У альбомі фото згадок, залишилися слова
Що на завжди з нами буде, наша перша та зима.
І ця зима, більше такої нема.
Більше не буде вона.
Нас розділяти зима.
По світу кидати.
Зима, більше такої нема.
Більше не буде вона.
Нас розділяти зима.
По світу кидати.
Закодоване минуле, залишилось небесам
Загадаємо майбутнє і повіримо чудеса.
Перший сніг він білий-білий, сміх дитячий знов луна
Нам залишиться на згадку наша перша та зима.
І ця зима, більше такої нема.
Більше не буде вона.
Нас розділяти зима.
По світу кидати.
Зима, більше такої нема.
Більше не буде вона.
Нас розділяти зима.
По світу кидати.
