I
Увесь цей всесвіт крутить мені дулі
Я пишу листа до своєї бабулі
Як тобі там? Чи є там Бог?
Про що ви розмовляєте удвох
Хочу тобі сказати, що ти була права
В усьому винна лише моя голова
Із дурною головою нема спокою
Всесвіт цим дорікає Фоззі-бою
В минулому столітті ти везла мене в санях
Казала мені: Саня, я бачу в тобі дані
Хочу, що ти був добрий піонер
А що ти мала на увазі, я допер лише тепер
Бути або не бути, або бути першим
Другим та решті інших взагалі не легше
Займатись боротьбою із самим собою
Рахувати бали та хворіти головою
Ще побачимося, Ба
II
Ба, що ти там бачиш, чи синя неба синь?
Що ти відчувала, коли трапився амінь?
Як виглядають янголи у профіль і анфас
Гадаю, вони сміються, коли дивляться на нас
А горлиці, яких ти годувала, ще й досі тут
Блукають по балкону, шукають п’ятий кут
Іноді мені здається, що це не вони
А люди за вікном вже начепили ковзани
Зняли їх, пішли купатись, потім по гриби
Ще за хвилину з неба ви пускаєте сніги
Так, коло за колом, як бачиш, ми живем
Люди як люди, переповняєм чернозем
III
Фарба на папері, а у стакані лід
Якщо побачиш кого-сь з наших, передавай привіт
Кажи, що я у нормі, що триває боротьба
Я закінчую писати, ще побачимося, ба
P.S.
Займаюсь боротьбою я із собою
При цьому завжди я перемагаю Фоззі-боя
