Мої очі в тихий вечір,
Що спускається беззвучно,
Несучи на землю спокій,
На своїх сріблястих крилах.
Мої очі - сизі хмари,
Крізь які у день похмурий,
Пробивається проміння
Мого серця золотого.
Мої очі - срібна річка,
З таємничим царством казок,
Їх розказують нечутно
Рибкам золотим русалки.
Мої очі - тиха радість,
Що у душі людські ллється
І несе в яснім спокою
В їхні ночі усміх неба.
Мої очі - ніжні квіти,
На яких спинились сльози
І замок за світ безщасний,
Як росинки після ночі.
Мої очі - ніжні квіти,
На яких спинились сльози
І замок за світ безщасний,
Як росинки після ночі.
Мої очі - ніжні квіти,
На яких спинились сльози
І замок за світ безщасний,
Як росинки після ночі.
Мої очі - ніжні квіти,
На яких спинились сльози
І замок за світ безщасний,
Як росинки після ночі.
Мої очі - ніжні квіти,
На яких спинились сльози...
