Верни до мене пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
Моя земля з рахманною журбою,
Хай сходить спiвом серце солов'я.
В гаю нiчному, пам'яте, верни,
Із чабрецю, iз лiта, жаротою,
А яблука осiннього достою
В мої червонобокі виснуть сни...
Нехай Дніпра уроча течiя
Немов у сні, у маячні струмує,
І я гукну, і край мене почує,
Верни до мене, пам'яте моя!
