I:
Місяць світив у наші обличчя,
З кожною зіркою ти до мене ближче.
Тієї ночі було не до сну,
Серце палає, очі повні вогню.
Поруч я з тобою, ще ближче ти до мене,
Ми зливаємось, ніби схожі кольори.
Я біле, ти блакитне, ти жовте, я зелене,
Забуваєм про існуючі правила гри.
Нам не до сну, та нам цього й не треба,
Ми зайняті іншим, важливішим для нас.
Нам не завадить
Навіть дощ холодний з неба,
Ну то й що, що це у нас останній раз.
Ми кохаєм один одного,
У цьому вся важливість,
І слова незадоволення невідомі нам.
Хтось щось каже? То не злість,
То, мабуть, заздрість.
Я своє кохання нікому не віддам.
Приспів:
Наше кохання охопило нас,
Наші бажання не відувають час,
Наші думки про одне і те саме,
Крім кохання немає
Більш нічого між нами.
II:
Почуття нас переповнюють,
Кохання забирає
У свої ніжні тинета,
У свій безгрішній світ,
Кожна зірка наш подих чітко відчуває,
Під нами розтопиться найміцніший лід.
Наші вуста зливаються, ніби
Горизонт і небо у туманний день,
Щось шепочуть під водою дурнуваті риби,
І прислухаються до нічних пісень.
Іспанські мотиви лунають в голові,
І наштовхують нас на безмежні дії,
Ти кажеш щось мені, я кажу щось тобі,
Розкриваєм один одному заповітні мрії.
Я частинка тебе, ти повністю моя,
На цьому наш світогляд зазнає межи,
Ми не знаєм страху, по коліна всі моря,
Це наше кохання, дивись, не відпусти.
Приспів.
