Коли згасне світло,
Ще трішечки посиджу я
Повернуся дуже пізно,
Може зовсім не прийду.
Вона нічого не знає,
Знаю, знає, що я знаю більше,
Бо багато слухав Сократа,
Коли вдавав із себе багато.
Вечорами стурбована,
Не знає, що робить,
Прокидається серед ночі,
Мабуть, я знаю, чого вона хоче.
Не буду грюкать дверима
І нічого не скажу я
Повернуся дуже пізно,
Може зовсім не прийду.
Можна без вісти десь пропасти
Уїхать за океан пароплавом
Втопитись, або, може, здуріти,
Все одно це все бесполєзно.
Вечорами стурбована,
Не знає, що робить,
Прокидається серед ночі,
Мабуть, я знаю, чого вона хоче.
Я б з колєгами папатякав
Або навіть із п’яним сосудом
Можна, навіть балакать із мамой,
А з тобою балакати марно
Я ніколи літать не зможу,
Бо глаза по-різному дивляться
Це постійно зіпсовує настрій,
Що з тобою балакать, мамо?
Вечорами стурбована,
Лізе на стєнку от одіночєства,
Прокидається серед ночі,
Мабуть, я знаю, чого вона хоче.
