Бачу її одну, невеселу і несумну.
Бачу її просту, спокійну.
Але десь в глибині палають яскраві вогні.
Несуть небезпеку вони, стихійну.
Прекрасна, успішна, самотня.
Бажання відчутне на дотик.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.
Знову сидить одна за столиком біля вікна.
Кави ковток до дна, розмови.
Так минає за миттю мить.
Телефон вже майже кипить.
І ніхто не розірве цю мить випадково.
Прекрасна, успішна, самотня.
Бажання відчутне на дотик.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.
