Розгорялась бiла свiчка на моїм столi,
I на нас дивилась нiч, як на апостолiв.
Мiсяць в шибку заглядав, зi сну розбуджений.
I була я, наче в храмi на одруженнi.
Приспів:
Бiла свiчка бiлим полум’ям горiла,
Капав вiск на свiчник, застигав слiзьми.
Свiчка догорiла, я сказать не смiла,
Що тебе кохаю i що пара ми.
Ти слова свої мережив павутиною,
Догоряла свiчка з жалем сиротиною.
Я чекала, сто надiй прикривши вiями,
Тi слова, якi душа моя намрiяла.
Приспів
Догорiла бiла свiчка i задимiла.
Тих єдиних елiв, на жаль, ти не вимовив.
Я не вiрю, що навiк чужими стали ми,
Ти прийди, i знову свiчку ми запалимо.
Приспів
