слова та музика- Ірина Білик
Все було так, як треба - трошки сонця,
Трошки неба, трошки синього дощу.
Все було та злетіло, - у розлуки чорні крила,
Та печаль у серце не пущу.
Сни були кольорові, як листочки кленові,
Як ранкова зоря. Сни були, більш не буде.
Що тепер скажуть люди?
Скажуть, що навік пропала я.
Пр.
Ніч як ніч, день як день,
Стороною іде.
Ніч як ніч, день як день,
Ти - нічий, я - ніде.
Все було, навіть більше,
А тепер стало іншим.
І чия в тім вина?
Вже нічого не треба,
Сонце згасло на небі,
Залишаюсь я тепер одна.
Пр.
