музика - Білик, слова - Білик, Федір Млинченко
Ти кажеш, що він далеко,
Ти кажеш: - На чужині,
Ти кажеш: - Життя нестерпне!
Я відповідаю: - Ні!
Допоки живеш, Марічко,
Най вільно душа співа.
Життя, як прозора річка,
Течуть, як вода, слова.
Пр.: Не плач, Марічко, не плач.
Не плач, серце - не край.
Не плач, Марічко, не плач.
Співай, Марічко, співай!
Не плач, Марічко, не плач.
Співай, Марічко, співай!
Ти кажеш, що вчора вкрала.
Не красти ж сьогодні - гріх.
А потім вірші писала
Й молилась за нас за всіх.
А ранок - то був кохання
І розчарування час.
Казала собі: - Востаннє!
Та все знову раз-у-раз.
Пр.: Не плач, Марічко, не плач.
Не плач, серце - не край.
Не плач, Марічко, не плач.
Співай, Марічко, співай!
Не плач, Марічко, не плач.
Співай, Марічко, співай!
Марічка і Магдалина -
На зле повелось обом.
Марічка і Україна
Край шляху стоять разом.
Чекають та виглядають,
Чи краще іде життя.
Замислилась і не знаю,
Здалося вона - то я.
Пр.: Не плач, Марічко, не плач.
Не плач, серце - не край.
Не плач, Марічко, не плач.
Співай, Марічко, співай!
Не плач, Марічко, не плач.
Співай, Марічко, співай!
