Дозвольте пройтися берегом,
Що медом пахне
І листям прiлим ...
Бо листопад минув
За тиждень до сонця сходу
I не бачать очi ...
Коли ти летиш
По бiлих снiгах,
Лишаючи в слідах
Замерзлi тiнi
Листаєш смiхом ти
Обличчя спорожнiлi
I плечi споважнiлi зими
Занурюєш руки у воду
I з льоду витинаєш зiрки
Плачеш перед свiтанком,
Наче робив це завжди.
Не кидайте в безодню,
Бо не бачать очі
вас не зможу я
Зненавидіти
Самотнiсть я вiдчую
Невидющий ще
Можливо, дочекаюсь
Поки сонце зiйде.
