Синтетичні трави проростають,
Паперові квіти не зникають,
Запашне повітря
Мертвих поколінь.
Ти не плач, дитино,
Сонце ще живе,
Намалюй картину,
Де воно встає.
Крок за кроком в ступні б’є залізо,
Скляні відблиски стали росою,
Що ж ми залишили
Дітям в покоління...
Ти не плач, дитино,
Сонце ще живе,
Намалюй картину,
Де воно встає.
