На вгородi верба рясна,
на вгородi верба рясна,
там стояла дiвка красна.
Вона красна, ще й вродлива,
вона красна, ще й вродлива,
в неї доля нещаслива.
В неї доля нещаслива,
в неї доля нещаслива -
нема того, що любила.
Ой, немає та й не буде,
ой, немає та й не буде -
розраяли чужi люде.
Розраяли, розлучили,
розраяли, розлучили,
Щоб ми в парi не ходили...
На вгородi верба рясна,
на вгородi верба рясна,
там стояла дiвка красна.
