Ще в полон не брали тодi.
Прилiпили його до стовпа...
На землi, вiд кровi рудiй,
кривава ропа...
А вiн був молодий такий,
цiлував, мабуть, гаряче...
Довго-довго йому круки
випивали свiтло з очей...
А тепер там зiйшов полин,
телеграфнi стовпи.
Загубився селянський син,
вiдробив, вiдробив...
