Наші очі світяться у вечірніх сутінках,
Руки заплітаються у Чумацький Шлях.
Двоє по під хмарами, по тремтячих сходинках,
Проростають квітами у весняних снах.
Все, що не згадаемо зберемо по зернятку.
Все, що позабувалося перепишем знов.
Ніч поважно стримуе всесвітту зітхання,
А із хмари гримае, гримае...
Кохання, кохання, кохання, кохання,
Кохання, кохання, кохання.
Кохання, кохання, кохання, кохання,
Кохання, кохання, кохання.
Ой, ой, ой!
Кохання!
Протягни над прірвою промінь незрадливості,
Хай по ньому бігають сонячні зайці.
Нам весна готує безлічі можлівостей.
Подивись, як сяе айстра у руці.
Все, що не згадаемо зберемо по зернятку.
Все, що позабувалося перепишем знов.
Ніч поважно стримуе всесвітту зітхання,
А із хмари гримае, гримае...
Кохання, кохання, кохання, кохання,
Кохання, кохання, кохання.
Кохання, кохання, кохання, кохання,
Кохання, кохання, кохання.
Кохання!
Ой, ой, ой!
Кохання, кохання, кохання, кохання,
Кохання, кохання, кохання.
Кохання, кохання, кохання, кохання,
Кохання, кохання, кохання.
Наші очі світяться у вечірніх сутінках,
Руки заплітаються у Чумацький Шлях.
