Спить небо я нічого не бачу
На блакитному фоні і нічого не чую
Та якщо подумати то нема що втрачати
На ранок все накриється я знову занудьгую
Всі живемо у світі якого не знаємо
І знати не хочемо що теж не погано
Бо болить голова і від того що бачу
Хоча в інший вимір мені ще зарано
Я не бачу кольорових снів (4)
Навколо всі хворіють на параною
Співають безглузді пісні про кохання
В цих піснях все сопливо як у лікарні
А кохання римується зі словом страждання
Ці убогі насправді не можуть кохати
Та і страждати з них теж ніхто не вміє
Їх вистачає тільки на кухонні розмови
Про те хто скільки грошей намиє
А я хочу жити щоб сонце у вікна
Дівчата у двері і крила на спину
Щоб п’яні жлоби не вчили батька
Як йому треба робити дитину
Щоб рано не треба було прикидати
Скільки тобі залишилось жити
І щоб навколо не було нікого
Кого б захотілося матом покрити
Я не бачу кольорових снів (4)
