Калейдоскоп запалених вогнів,
А я не вірю, що наснився ти мені.
Одна єдина ніч, що варта всіх ночей
І ніжний сум твоїх очей.
Чому ніхто ніколи не питав:
Коли з’являється холодна самота?
Вона приходить незалежно від розлук,
Краде тепло коханих рук.
(х2)
А я пишу у зошиті небес,
Що більше за життя кохаю я тебе.
Ти наче відповідь на всі мої слова.
На квітах знов роса жива.
Сестра вогню, солона сліз вода
Нас порятує і розлукам не віддасть.
І стане музикою імені твого,
Та зіграє дощ мені його.
Але життя спочатку не почнеш,
І у минуле просто так не повернеш,
І тільки спогади летять за небокрай
В незнаний рай, жаданий рай.
А я пишу у зошиті небес,
Що більше за життя кохаю я тебе.
Ти наче відповідь на всі мої слова.
На квітах знов роса жива.
