Сто літ вже йде війна
Вже гетьмана нема
Живого, п’ять десятків років,
Кривавий несе слід
Шабель наших політ.
А до свободи, може,
Кілька кроків.
А я -
У душному гамаку
Ніс тебе по ярмарку,
Врода вся на видоку
(Може хтось і купить).
Дурень.
Вірив, що краса,
Хрест святий і небеса
Будуть запорукой,
Долі з кимось вкупі.
Та чуба вкрила сивина,
А її, як не було,
Так і нема.
Намалювавсь пан лях.
За безцінь хотів взять,
Та не віддав я.
Він шаблею лякав,
Йому я показав,
Що таке шабля.
Він хлопом називав -
Я промовчав.
Він золотим манив,
Та я був впертий.
Бо вже не вперше:
Кричить він "Унія",
Невитриманий лях.
А сам в мої краї наводить шляхт.
Наук різних навчить,
Та по своєму хрестить.
Та по своєму хрестить.
Бо йому,
Що козак, що кріпак -
Все - бидло.
Під їзуїтський ковпак -
Все - кривда.
За добре і за зле -
Віддав йому я дяку,
Та України - не продав поляку.
І знов:
У душному гамаку
Ніс її по ярмарку.
Врода вся на видоку -
Може хтось і купить...
Дурень вірив, що краса,
Хрест святий і небеса,
Стануть запорукой,
Долі з кимось вкупі.
Та чуба вкрила сивина,
А її, як не було,
Так і нема.
І ось до зброї клич.
Чи хлоп, а чи панич.
Щоб боронити землю та ідею спраглу
Позабудь про сани.
І навіть дітлахи козакували.
Та мало сил.
Та обмаль сил.
Богдан послав послів у Крим.
Та, що орда?
Що та орда -
Їм, злодіям, аби ясир!
А тут цар прислав Бутурліна.
Тут цар прислав Бутурліна.
Ми в Переяславі всі шапки вверх -
"Х-в-а-а-а-а-а-л-а!",
Та й тут не обійшлось без чвар.
Бо бачив в мені смерда чи раба,
Ясновельможний брат, російський цар.
(Петро послав копать канави та тесать каміння),
Щоб винищить козацькеє коріння.
І знов:
У душному гамаку
Ніс тебе по ярмарку.
Врода вся на видоку.
(Може хтось і купить).
Дурень вірив, що краса,
Хрест святий і небеса
Стануть запорукою,
Долі з кимось вкупі.
Та чуба вкрила сивина,
А її, як не було,
Так і нема...
Ось кобза, ось сума.
Ось воля! Та сліпа...
Та слово є від серця,
Не будь байдужим, слухай, сину!
- Родився в панській Польщі.
- Ріс вільним козаком.
- А помирати що ж, в Малоросії?
Та вірю - через сотні літ.
Збудуєш на своїй землі,
І як належне прийме це сусід.
Збудуєш, сину, ти жаданну волю!
Бо я!...
У душному гамаку
Ніс її по ярмарку,
Врода вся на видоку.
Може, хтось і купить...
