Більше ніхто нікого не кличе
Більше ніхто нікого не чує
Ти рушником витирала обличчя
І неба питала - з ким він ночує?
Не розумію, навіщо це треба
Жити з одною, а бавити другу
А потім від них бігти до тебе
Щоб подрімати в тебе на грудях
Сонце за хмарами ще не сховалось
А ти вже знайшла, кого покохаєш
Більше ніхто нікого не кличе
Більше ніхто нікого не чує
Ти рушником витирала обличчя
І неба питала - з ким він ночує?
