Я давно забув твоє обличчя,
Але голос твій крізь роки кличе
Нашу юність світлу і прекрасну,
Де для двох закоханих все ясно.
Та зітхає серце у тривозі,
Повернути вже воно не в змозі
Щастя, що на мить лише з’явилось
І навік у мріях залишилось.
Приспів:
А кораблик спогадів,
Наш кораблик спогадів
Із минулого знов припливе.
Там від наших поглядів,
Ніжних наших поглядів
У серцях п’янка любов живе.
Я давно забув твоє обличчя,
Та сльоза скупа знов чоловіча
Нагадає ті вечірні зорі,
Що купались разом з нами в морі.
І не клич мене ти в день прийдешній,
Видно так мені звелів Всевишній,
Знов душа не відає спокою,
Бо минуле наплива рікою.
Приспів (2)
