Хтось із нас спішить у Господній храм,
Щоб до Бога йти й обминати гріх.
Хтось із нас сказав: „Я все зможу сам,
І з уст його байдужий сміх.
Але тільки раптом безвихідь і страх,
На життя його, чи дітей падуть,
Вже нема ні благ, ні земних розваг,
А є лиш крик : „Ти з нами будь!
Приспів:
На-на-на-на-а-а,
На-на-на-на-а-а,
Нас, Боже, не забудь,
На-на-на-на-а-а.
Все мине колись, все колись пройде,
Не продовжить шлях твій земний ніщо.
І спитаєш ти тихо сам себе:
„А дальше, що? А дальше, що?!
То ж коли прийде наш останній час,
І покличе нас у далеку путь,
Я прошу його вже останній раз:
„Нас не забудь, нас не забудь!.
Приспів
