Достигає вечір наче хліб
Пекар-Сонце дістає його із печі.
Порахую до сього дня сорок діб
Від «кохаю» до «це все так недоречно».
Мерехтить ліхтарик за вікном
Як стара, тріскуча кінострічка,
День пройшов, лишилося кіно
На полиці пам’яті, як ничка.
Я знайду, я знайду собі жертву.
Я знайду, я знайду собі жертву.
Я знайду, я знайду собі жертву.
Я знайду лякливу жертву.
Я мисливець, я іду у ніч,
Я знайду лякливу жертву.
Відлюбити тисячу облич
Маю від народження до смерті
Мружить око вранішня зоря,
Запливає соромом і кров’ю.
Бризки від нічного ліхтаря
Розлетілись за її здоров’я.
Я знайду, я знайду собі жертву.
Я знайду, я знайду собі жертву.
Я знайду, я знайду собі жертву.
Я знайду лякливу жертву.
