Те найменше звіря,
Що в смереках проскаче,
Та найменша зоря,
Що на сіні заплаче,
Те найменше маля,
Що хлюпоче в потоці,
Та найменша земля
З порошинкою в оці
Врятували б мене,
Та замкнуло всі брами
Це повітря страшне,
Що спинилояь між нами.
Я дійду на зорі
До найстаршої брами.
Де ключі? У Дніпрі.
А Дніпро – під валами.
В однієї із дів,
Що у водах біліє,
Зв’язка наших ключів –
Як намисто на шиї.
Від слабої води
Розривається зв’язка.
Від легкої ходи
Піднімається брязкіт.
