Вечiр - мисливець,
Пiдстрелене сонце
Несе у сiрому ягдташi.
Тягнуться хмари -
Скривавленi крила.
По травах,
По обрiю,
По душi.
Уже сутенiє,
Туман каламутно
Клубочится в синiх ярах.
В такi хвилини
Мандрiвникам смутно.
Здається далеким шлях.
I роси холоднi,
I втома нестерпна,
I стежка непряма.
I плечi вiд ношi
Найлегшої терпнуть,
I на нiч притулку нема.
