Де чекання плело
Павутину свою,
Де капнула сльоза
Після слова "люблю",
Туди, де погляд, сам про все говорив,
Де він мрію зісна для Тебе випустив...
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів...
Ти повернешся назад
Й вже не буде нікого коло берега твого,
Там де він Тебе зігрів.
Де ранок зустріла в його обіймах,
Де вогник горів в холодних стінах...
Туди, де поцілунок у вічність зростав,
Туди, де Твій рай тільки спогадом став...
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів...
Ти повернешся назад
Й вже не буде нікого коло берега твого,
Там де він Тебе зігрів...
Не зустрінеш його очей,
Не прочитаєш його думок,
Не відчуєш його рук,
Не почуєш теплих слів,
Не заснеш у його посмішці ...
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів...
Ти повернешся назад
Й вже не буде нікого коло берега твого,
Там де він Тебе зігрів...
