Синій вечір химерною грою
Опромінив узор на вікні,
І ридає рояль за стіною
про далекі загублені дні.
Од ридань тих заплакати можна,
Прошу серце моє не мовчи,
Хтось на клаві іще душу тривожну,
Виливає сльозами в ночі.
Приспів:
Прости мені цей раз останній,
Простій душі чуття пусті,
Це все ілюзії кохання,
Прости мені, а я - тобі.
Що згубив ти, і що я згубила,
Що тривожить так душу мою,
Звуків цих зачаровану силу
Я все дужче і дужче люблю.
Але раптом ридання змінила
Пісню щастя, мов сяєва тінь.
Мою душу на огненних крилах
Понесла в голубу далечінь.
Приспів (3)
